Рано чи пізно, але це мало трапитися. Ще не так давно атака «Карпат» працювала ударними темпами, та й сама гра команди була свіжішою, оригінальнішою і потужнішою. Але велика кількість матчів, втома, травми ключових гравців, які стали наслідками тієї ж таки втоми (ушкодження карпатівці, по великому рахунку, отримують на рівному місці), привели до того, що у команди почався спад. Причому не ігровий, бо «Карпати» не поступаються суперникам в боротьбі, бажанні чи майстерності. Причину треба шукати в чомусь іншому. Ще й не щастить з реалізацією моментів і катастрофічно зменшується кількість гравців на лаві запасних.

Схожі проблеми є і в «Металіста». Кілька основних гравців теж випали з гри, а Мирон Маркевич не має достатньо резерву, щоб маневрувати складами в Україні та в Європі. Тому у львівській грі можна було очікувати на рівну гру. Травмовані карпатівці, які дивилися гру з трибун у перерві зробили влучний прогноз. На їхню думку, гра мала закінчитися перемогою однієї з команд з рахунком 1:0.

Мирон Маркевич не дорахувався у своїй команді трьох гравців. Але його склад виглядав і без того в бойовому стані: Дішленковіч у воротах, Вільягра та Романчук на флангах оборони, Папа Гуйє та Обрадовіч у центрі захисту. Півзахист команди виглядав так: Фініньо ліворуч, Олійник праворуч, Шелаєв з Едмаром у центрі поля, і пара нападників – Тайсон з Воробеєм.

Олег Кононов посадив на лавку капітана Андрія Тлумака і дав шанс Віталію Руденку. Компанію Тлумаку склав Іван Мілошевіч, у парі з Тубічем знову грав Чечер. Дискваліфікованого Худоб’яка у центрі поля замінив Гурулі, а Зеньова, який напередодні застудився – Кополовець. Інших змін, порівняно з попередніми матчами, не було.

«Карпати» почали активніше і відразу створили кілька напівмоментів. Дішленковіч хоч і не без проблем, але зміг забрати м’яча після невеликої пожежі у штрафному. Досить активно виглядали Кополовець, Кузнецов та Голодюк. Але пробити стіну з міцних харківських оборонців їм не вдавалося ні з повітря, ні з флангів. Папа практично не відходив від Кузнецова, Романчук тримав Кожанова. Вільягра діяв досить невпевнено, кілька разів помилився і програв позиційну боротьбу Авелару. Однак до серйозних загроз ні з боку «Карпат», ні з боку «Металіста» не доходило. Мало того, що господарі не змогли матеріалізувати в гол свою мінімальну перевагу, у боротьбі з Тайсоном на фланзі травмувався Годвін. Замість нього вийшов молодий Мартинюк. Олег Кононов в принципі готував його на позицію нігерійця, але навряд чи він планував випускати його саме в такій ситуації. Мартинюк увійшов у гру не ідеально, але з часом звик і став діяти більш впевнено.

Освоївся на полі і «Металіст». Більше простору для маневрів з’явилося в Едмара і Тайсона. Він почав хорошу комбінацію, яку продовжив Воробей, а закінчив Олійник сильним ударом по центру воріт – Руденко на місці. «Карпати» відповіли не менш гостро – Кожанов знайшов шпарину в обороні і викотив м’яча точно в ноги Голодюку. Олег вирвався на ударну позицію, але нічого путнього зробити не зміг. Тут і час для перерви прийшов.

Денис Олійник став гравцем другого тайму. Отримавши порцію критики від Мирона Маркевича, він з самого початку почав активно боротися за територію: то ударить, то прострілить. «Карпати» десь втратили ініціативу, «Металіст» почав більше атакувати і навіть гол забив. Але Воробей у момент передачі зовсім трохи заліз в офсайд. Гості свого таки досягли. Після серії невдалих атак «Карпат», гравці «Металіста» перехопили м’яча і запустили по лівому фланзі Тайсона. Федецький не зміг йому перешкодити і бразилець пробив з гострого кута. Руденко зреагував і відбив круглого убік. На нього кинулися усі захисники, але першим виявися Олійник, який несильно, з розвороту, послав м’яча у ворота. Руденко бачив, що найближче до нього стояв Тайсон, можливо, тому не зреагував на удар, думав, що суддя зафіксує офсайд. Формально, офсайд був, але Тайсон не заважав ані Руденку, ані м’ячу. Більше того, перед тим як перетнути лінію воріт, круглий поздоровався з рукою карпатівського оборонця. 1:0 – «Металіст» повів.

Федецький спробував реабілітуватися за те, що не втримав Тайсона. Після подачі кутового, він виграв позицію, але м’яч після його удару влучив у штангу. На добивання карпатівці не встигли. Часу в «Карпат» залишалося небагато але на штурм мало вистачити. Як на зло, біля кутового прапорця за ногу хапається Кожанов – ще одна вимушена заміна. Олег Кононов дає шанс Гудимі, який в суботу тричі забив у ворота молодіжки «Металіста». Нападник почав приблизно так само як і Мартинюк, а от розігратися у нього вже не було часу. «Металіст» відчайдушно відбивається і при першій-ліпшій нагоді намагається затягнути гру. Не запиняють їх і картки від Сіренка. Міг зупинити Кополовець. Його удар у нижній кут з-за меж штрафного з труднощами потягнув Дішленковіч. Успішно для кіпера закінчилися й інші спроби «Карпат» зрівняти рахунок.

Зараз в чемпіонаті буде перерва. Сам час відпочити і заспокоїтися – «Карпати» програють третій матч поспіль. А заодно можна і до дантиста сходити – підгострити зуби, які за атаку відповідають…


Мирон Маркевич, головний тренер «Металіста»

- Обидві команди провели непрості матчі в Лізі Європи. «Металіст» півтора тайми вдесятьох грав. Погода катастрофічна була. Тож ми були в не найкращій спортивній формі, «Карпати» також. Велика проблема з основним складом: Хав’єр, Девіч, Валяєв… В «Карпат» теж не всі в складі. Ми забили, «Карпати» ні. А гра нічийна була. Десь нам повинно було трохи повезти.

- Поділіться секретом, що ви з Олійником зробили? Зовсім інша людина…
- Якось при нагоді один на один розкажу. Це не для широкого загалу.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Я думаю, що рівна гра була. Ми не забили, суперник забив. Мене інше хвилює. Двоє гравців покинули поле з травмами. А по грі ми не поступалися їм, вони не поступалися нам. Дві рівні команди. А от рахунок хотілось би інший. Що є, те є. Будемо думати про хороше і рухатися далі.

- Детальніше про травми можна?
- Наразі нічого нового не скажу, треба послухати лікарів.

- А що з Зеньовим?
- Захворів перед грою. У нього піднялася температура.

- Що плануєте робити у період паузи в чемпіонаті?
- Відпочинемо, потім почнемо тренуватися і готуватися до гри проти «Динамо».

- Останні дві гри Кузнецова – це втома чи відсутність конкуренції?
- Не те що нема конкуренції. Сергій грав в іншій команді, його не було з нами. Там була інша підготовка. Не думаю, що він втомився. 90 хвилин грав, нагнітав ситуацію, проти нього було важко грати центральним захисникам. Зараз він підходить до оптимальної форми. А конкуренція є завжди. Коли був Батіста, ми мали змогу чергувати їх.

- Замість Самсона вийшов Мартинюк…
- Він трохи хвилювався. Перша гра в цьому чемпіонаті. Десь не так він грав як може. Але прогрес помітно. Йому треба сміливіше грати, так як він це робить в дублі.