Так и не смогли лучане в последнем матче прервать безвыгрышную серию на своем поле. Казалось, и соперник был для этого самый подходящий, ведь в матче первого круга «Волынь» уверенно победила луганскую команду на выезде, да и, судя по статистике, матчи с «Зарей» на домашнем стадионе обычно заканчивались победой хозяев, луганчане до сегодняшней игры всего лишь раз смогли уехать из Луцка с очками. Однако прошлогодняя безвольная «Заря» практически не имеет никакого отношения к команде Вернидуба, который сумел объединить футболистов одной идеей, наладить микроклимат в коллективе и в непростой ситуации сохранить для Луганска место в Премьер-лиге.

Решив свои проблемы в чемпионате, сегодня команды могли отойти от строгих тактических схем и сыграть в открытый футбол, что, собственно, и произошло. В начале матча волыняне выглядели немного вялыми, лишь один Майкон отличался активностью, однако действовал в ущерб командной игре. Луганчане на фоне соперника выглядели заметно предпочтительнее, больше держали мяч, и вскоре повели в счете после неплохого, но далеко не неберущегося дальнего удара Липартии.

Пропущенный гол никак не повлиял на игру хозяев, которые продолжали допускать много технического брака, полностью отсутствовала фланговая игра, где болельщики привыкли к активности Симинина и Леандро, но капитан «Волыни» больше заботился об обороне собственных ворот, а заменивший бразильца Романчук вряд ли убедил Демьяненко выкупить его трансфер из «Металлиста».

Второй гол в ворота «Волыни» был совершенно логическим продолжением происходившего на поле в первые полчаса игры. Идахор в штрафной хозяев заставил нарушить правила молодого Приндету, а Галюза мощным ударом с пенальти не оставил Шелихову ни малейшего шанса на спасение – 0:2.

Казалось, что при таком течении матча «Заря» может спокойно довести матч до победы, однако лучанам в некоторой степени повезло, что сразу после пропущенного мяча им удалось отыграть один гол и вернуть интригу в игру. После подачи Рамоном углового Скоба остался неприкрытым на линии вратарской и спокойно отправил мяч в ворота. Именно этот гол и послужил сигналом хозяевам для наступления на ворота Козаченко. Нельзя сказать, что «Волынь» создавала какие-то уж очень опасные моменты, однако характер матча явно изменился.

Сразу после перерыва волыняне заперли соперника на его половине поля и несколько раз заставляли ошибаться луганских защитников. Уже через четыре минуты после возобновления игры Майкону удалось не только сравнять счет в матче, но и выйти вперед в соревновании бомбардиров. Правда, пенальти в ворота «Зари» выглядел далеко небесспорным, однако Иванов решил, что Игнатьевич завалил в штрафной Павлова, а Майкон, как и в недавней кубковой игре с «Шахтером», показал, что исполняет удары с «точки» просто классно.

Бразилец к всеобщему разочарованию зрителей недолго единолично ходил в лучших бомбардирах, совсем скоро пришло сообщение, что в Донецке забил Селезнев. После того, как счет стал ничейным, «Волынь» несколько сбавила обороты, однако, до конца встречи было видно, что обе команды не утраивает дележ очков, но забитых мячей зрители больше так и не увидели. Ближе всего к успеху был близок Майкон, но уже в добавленное арбитром время бразилец, находясь перед пустыми воротами, не сумел попасть по мячу после отличного прострела Рамона.

Ничья, похоже, не расстроила никого из участников матча, луганчане привезли очко из обычно негостеприимного Луцка, хозяева сумели спастись, проигрывая по ходу матча два мяча, а Майкон не выпустил вперед в соревновании бомбардиров Селезнева. Единственным разочарованием в этой ситуации может выглядеть тот факт, что при Демьяненко «Волынь» по-прежнему не может победить в домашней встрече.


Анатолій Дем’яненко (головний тренер луцької «Волині»):

- Команда виконала ту задачу, яка ставилася перед нею за ті 10 турів, що залишалися у Прем’єр-лізі. Звісно, хотілося виграти, але потрапили у неприємну ситуацію. У першому таймі... Я зайшов в роздягалку і кажу хлопцям: «Чому ви так не грали у першому таймі, як у другому?». Чому?! Будемо розбиратися, будемо шукати причини. Добре, що вийшли з честю із ситуації. А «Зоря» - хороша команда, ось і вдома зіграла унічию із «Динамо». Тому роботи у нас – непочатий край, хлопці. Я їм так і сказав: «Непочатий край». Слід проаналізувати усе, закотити рукава і пахати, пахати і ще раз пахати…

- Оцініть гру Романчука сьогодні...
- Він багато пропустив ігор. Ми знаємо, на що він здатний. Він гравець кваліфікований, але все-таки пропустив.

- А може краще Леандро зіграв би?
- Ну, він також гарний гравець. Але Романчук – орендований і мені слід було побачити його в дії ще раз, аби вирішити, що з ним робити далі.

- Ви маєте намір залишити його?
- Ще не вирішив, сумніви є.

- З Майконом вже домовилися?
- Ще розмовляємо, процес триває важко.

- По Шеліхову та Шарпару що скажете?
- По Денису питання закрите – до зими він у нас. І далі є домовленість, що ще на рік він буде у нас. Шарпар – питання буде обговорюватися, бо там сума велика, якщо викупляти його. Не все тут від мене залежить.

- Може лавки чи роздягалку треба поміняти, щоб команда виграла в Луцьку?
- Ці всі забобони можна придумувати, але треба грати у футбол. Можна на стільки придумати, що жити не варто.

- Які придбання можна очікувати від «Волині»?
- Будуть такі, причому дуже хороші. Прізвищ називати ще не буду, нехай ці покупки здійсняться. Раніше нічого не можна говорити. Українці будуть і легіонери. Хоча наших хороших виконавців зараз так важко купити і дорогі вони. Посилювати будемо абсолютно всі ланки. Це не жарти – всі ланки посилити слід.

- А чи посилять основну команду гравці дубля?
- Годованого будемо брати на збори з основною командою. Щедрого ще трохи рано...
Ми збираємося 3 червня, 4-5 червня – медогляд. Будемо тут тренуватися, а 10-го їдемо у Словенію на збір. Я сказав хлопцям: «Готуйтеся, без праці нічого у вас не вийде».

Юрій Вернидуб (головний тренер луганської «Зорі»):

- Буду намагатися розмовляти українською, все таки я сам з Житомирщини, жив у Львові, в Івано-Франківську сім років прожив. Якщо щось не так, суржик буде… Але, я думаю, що буду розмовляти краще ніж наш… (сміх у залі).

Якщо по грі, то ви розумієте, що ми в минулому турі вирішили завдання – залишилися в Прем’єр-лізі. Тому їхали сюди без психологічного вантажу. Просив у хлопців, щоб вони зняли вантаж і зіграли так, як вони вміють. Може, щось не виходило, а щось виходило. Я вважаю, що сьогодні були дві рівні команди на полі, ніхто не розраховував на поразку. Я радий за те, що у нас дійсно гарний колектив, дружній і скажу вам від серця: «Я дуже радий, що ті хлопці, яких ми взяли зимою, показали, що вони справді хороші футболісти». З тієї ями, в якій ми були, дуже тяжко було вилазити, і ви самі розумієте, яке в нас було становище і який календар. Я ще раз вітаю обидві команди з одним балом.

- Скажіть, ви додаток в.о. будете знімати?
- Його вже немає, його зняли після гри із «Динамо» (Київ).

- А контракт у Вас підписаний?
- Ви знаєте, я, поклавши руку на серце, можу сказати, що ніколи цим не переймаюся. Якщо буду гарно працювати і робити свою роботу добротно, то думаю, що з керівництвом знайдемо спільну мову і підпишемо нормальний контракт. Наразі в мене ще є півроку старого контракту. Головне, щоб команда грала, а там буде видно.

- Тобто Вам пропозицій не надходило?
- Ви знаєте, такі ігри були. Такі, як з «Динамо», в мене навіть часу не було про це думати. Єдину мрію мав: залишити команду в Прем’єр-лізі. Дякувати Богу, що він дійсно поміг нам в усьому. Трішки прикро за Кубок… Хоч ми й програли «Металургу» у чвертьфіналі, цього ми не заслуговували, але будемо робити висновки і йти далі.

- Була чутка, що Кварцяний збирається в «Зорю»…
- Я нікого не хочу з тренерів ображати, але я вважаю Віталія Володимировича гарним тренером. Можливо, у нього характер такий не дуже, але він працював і команда завжди грала. Він витягував цю команду в Прем’єр-лігу, і з тих можливостей, які у нього були, він зробив гарну команду. Я дивлюсь, що грають всі хлопці, що були при ньому. Але вважаю, що й з Дем’яненком команда буде грати. Це суперфутболіст, зірка... Я ще був пацаном і він дуже мені імпонував як захисник. І, як тренер, він зробить все для того, щоб «Волинь» була на якомога вищих місцях, а може десь і потрапила у євротурнір. Отож, вам бажаю, щоб ваша команда грала в Європі.