Ну что ж, думаю болельщикам «Говерлы» не за что бросаться камнями в огороды футболистов своей команды. Они хотели, они боролись, они даже держались довольно долго. Но, как говорится, класс есть класс и против него особо не попрешь – а именно «победой на классе» так и хочется назвать сегодняшний выигрыш днепропетровцев в Ужгороде. Но давайте по порядку.

С составами никто из тренеров не удивил, причем не удивил абсолютно, поставив на матч ровно тех, кого и ожидало увидеть большинство болельщиков и специалистов. Так, Александр Севидов выпустил в старте следующих исполнителей: в воротах Надь, Макаренко, Малишич, Елисеев и Щедраков в защите, Петров и Балафас – дуэт опорных, Трухин – левый полузащитник, Печенкин – правый, Едигарян – центральный и Лысенко в качестве единственного форварда.

Не стал оригинальничать в этот день и Рамос: место в рамке, как обычно, занял Лаштувка, в обороне расположились Стринич (слева), Мандзюк (справа), Чеберячко и Мазух (в центре), хавы – Ротань и Канкава опорники, Джулиано на правом фланге и Кравченко на левом, впереди – дуэт Зозуля – Селезнев.

Начался матч как-то кисловато – «Говерла» на правах хозяев со старта попыталась поатаковать, но ничего толкового у нее из этого не получалось, а «Днепр» штурмовать ворота Надя как-то и не спешил. Первый более-менее запоминающийся момент в этой игре состоялся на 10-й ее минуте, когда голкипер ужгородцев не смог зафиксировать скользкий мяч (а погода, надо сказать, в этот день в Ужгороде не очень радовала, будучи сырой и дождливой) после удара Селезнева из угла штрафной, но вратаря подстраховали его защитники. А спустя еще две минуты, один из этих самых защитников уже чуть было не привез гол в свои ворота – это Щедраков как-то уж очень коряво пытался головой отпасовать Надю, передачу эту перехватил Зозуля, но удар последнего в касание головой оказался неточным.

А потом команды обменялись голами. Оба, правда, были арбитром отменены. Вначале Едигарян выскочил один на один с Лаштувкой, но рефери свистнул весьма тоненький офсайд, что, впрочем, не помешало полузащитнику хозяев уже после остановки игры расстрелять ворота днепропетровцев. Затем отличился уже Зозуля, добивший мяч в сетку после того, как Кравченко, пробивая штрафной, угодил в штангу, но судья взятие ворот вновь не засчитал, на этот раз зафиксировав нарушение правил со стороны того же Зозули.

На исходе первого получаса игры, несколько неожиданно состоялась первая замена – Рамос снял с игры заметно нервничавшего Канкаву (к слову, уже имевшему на тот момент желтую карточку), выпустив вместо него третьего форварда – Калинича (Никола расположился чуть «сзади» двух других нападающих, действуя больше из глубины).

А преимущество гостей тем временем плавно становилось подавляющим. Моменты и полумоменты возникали у ворот Надя все чаще, но до поры до времени хозяевам поляны удавалось отбиваться – то Надь заберет удар Селезнева в ближний угол, то защитники перехватят острейший пас Зозули, после прохода Романа по правому флангу, то Джулиано, пробивая головой, попадет в… Селезнева.

В общем, так команды и «доигрались» до перерыва. А вот тайм второй днепропетровцы начали заметно менее активно – походы «сине-бело-голубых» к воротам «говерловцев» стали более редкими и менее острыми, а хозяева, в свою очередь, стали чаще «светиться» у ворот Лаштувки. Ничем особым, правда, они там не запомнились, но все же.

Понимая, что надо что-то менять, Хуанде Рамос бросает в бой еще одного футболиста атакующей лини, вместо игрока обороны – Мандзюка меняет Матеус (при этом, бразилец отправился вперед, в пару к Селезневу, а на место правого защитника ушел… Зозуля! Впрочем, для универсального Романа это уже не первый подобный опыт). И, надо сказать, действия «Днепра» впереди эта замена заметно оживила. Именно Матеус на 67-й минуте и отдал пас на Романа Зозулю, открывшемуся на правом фланге, после которого последний был «уложен» на газон Макаренко. А далее – штрафной, изумительный навес Кравченко с этого самого штрафного, и защитник хозяев Петров отправил мяч в сетку собственных ворот – 1:0!

«Говерла» попыталась ответить, попробовала пойти вперед, но… Абсолютно ничем не запомнилась. Справедливости ради отметим, что тут надо в первую очередь говорить о том, что это защита «Днепра» не дала толком развернуться нападению ужгородцев – почти все атаки хозяев заканчивались где-то на подступах к штрафной «днепрян». Более того – если кто и мог в концовке забить, то это были именно гости. Могли, но… не забили.

В результате матч так и приехал к минимальной победе «Днепра»: команда Рамоса остается лидером в борьбе за серебро чемпионата, а «Говерла» все глубже «закапывается» в зону вылета.


Хуанде Рамос, головний тренер «Дніпра»:

- Сьогодні вийшов матч в якому стан поля був не найкращим. В цьому протистоянні ми хотіли перемагати, а інша команда грати в футбол не хотіла. В результаті ми забили гол, заробили три залікові бали, хоча сам поєдинок вийшов невидовищним.

- Прокоментуйте епізод з забитим м’ячем…
- На мою думку, там нічого такого не відбулося й гол потрібно було зараховувати. Вже неодноразово казав, що при такому арбітражі український футбол розвиватися не буде. Я вважаю, що такі арбітри не мають права в майбутньому виходити на футбольне поле. Сьогоднішній арбітр просто не дозволяв грати в футбол.

- Уточніть, хто сьогодні хотів перемогти, а хто не хотів грати в футбол?
- Сьогодні хотів виграти й показати хорошу гру саме «Дніпро», а «Говерлу», як було видно по грі, влаштовував результат 0:0. Господарі грати не хотіли, арбітр дозволяв протікати грі саме в такому руслі, тому й вийшов такий метушливий футбол.

- На вашу думку, «Говерла» має шанси залишитися в Прем’єр-лізі?
- Ще є достатньо матчів попереду й «Говерла» може спробувати домогтися свого шансу залишитися в Прем’єр-лізі. Однак, для того, щоб залишитися серед еліти, необхідно перемагати, а для того, щоб перемагати, потрібно цього хотіти. Сьогодні такого бажання в команди-господарів я не побачив. Вони були згодні на нічию – 0:0.

- Який стан здоров’я в Коноплянки?
- Він травмований.

Олександр Севідов, головний тренер «Говерли»:

- Сьогодні ми поступилися хорошій команді. Щодо малюнку самої гри, то ми свідомо віддали ініціативу «Дніпру», бо грати в відкритий футбол з дніпропетровцями нам не по силам. Випустили на поле трьох центральних захисників з метою перекрити можливі зони атаки швидких гравців команди суперника. Десь це нам допомагало, але в результаті все одно поступилися. Вітаю «Дніпро» з перемогою й бажаю їм рухатися й далі в такому ж дусі.

- Чи були в вас претензії до підопічних у швидкості переходу з оборони в атаку?
- Ми чогось боялися йти в атаку. Звісно, претензії були. Ще перед грою вболівальники запитували, за рахунок чого можна перемогти «Дніпро». Відповідав, що це можливо за рахунок самовіддачі, бажання та везіння. Дві перших складових сьогодні були, а от везіння нам не вистачило. До забитого гола ми практично не давали шанси дніпропетровцям, а коли пропустили, то розкрилися й гості могли забити ще. Відомо, що без контргри важко розраховувати на позитивний результат. Намагався це передати своїм гравцям, гнав їх в атаку, але… Одного бажання й самовіддачі замало. Хлопці билися, старалися, «Дніпро» ж забив гол і почав тягнути час з передостанньою командою в чемпіонаті. Не можу сказати, що нас бояться, проте це свідчить, що нас поважають.

- Рамос тільки що сказав, що ваша команда не хотіла грати, тому й поступилася…
- У мене трохи інше бачення. А як він хотів, щоб грати проти «Дніпра»? Ми зіграли в силу своїх можливостей. Напевно, сьогодні на нічию ми не награли. Хоча, якщо б нам трохи пощастило, то можна було б вирвати одне очко. Визнаю, що з нашої сторони було мало футболу, ми свідомо обрали таку тактику, щоб взяти якісь бали, однак, на жаль, не вийшло.

- Наступну гру проведемо в Харкові проти «Металіста», а потім вдома – проти «Іллічівця», в якому з цих матчів можемо розраховувати на позитивний результат?
- Дайте мені хоч день не думати про «Металіст». На сьогодні це третя команда в чемпіонаті, тож гратимемо так само, як і проти «Дніпра» - за рахунок самовіддачі та бажання. Поки ми вилами йдемо проти танків. Важко, але ми б’ємося, гриземо землю, лягаємо кістьми, але все одно цього для футболу замало. Якщо Фортуна буде на нашому боці, то будемо брати очки, а якщо відвернеться від нас, то звісно залишимося без них, - це щодо матчу з «Металістом». А в домашньому матчі з «Іллічівцем», якщо не здобудемо позитивного результату, то можна буде вже говорити, що ми команда першої ліги.

- Сподіваємося, що команда в Харкові вийде вже в оптимальному складі?
- Ви що думаєте, що після гри я комусь із гравців поламав ноги чи що? Не зовсім зрозумів ваше запитання?

- Мірко Райчевіч відбув дискваліфікацію, тепер здається всі вже будуть у строю?
- Не готовий вам зараз відповісти, так як не контролюю кількість отриманих гравцями карток.

- На вашу думку, гол у ворота вашої команди був, чи все ж таки там перед цим було порушення правил гравцем «Дніпра»?
- Зараз важко сказати, одні кажуть, що там було порушення, інші – чистий гол. Не можу коментувати того, чого не бачив на власні очі.

- Яка ситуацію по фінансуванню команди?
- Як по-іспанськи буде без коментарів?Давайте не будемо говорити про гроші.

- Хуанде Рамос досить критично оцінив роботу суддівської бригади, а що скажете ви?
- Так само не буду обговорювати будь-які запитання, що стосуються наших суддів. Що, сьогодні нам арбітри заважали здобути потрібний для нас результат? Потрібно шукати причину в собі. Що ми не достойні жити краще, ніж ми живемо тепер. Хто нам в цьому заважає – ЄС чи Митний союз ?

- Наскільки ви задоволені грою своєї команди. Оцініть у відсотках?
- На 50%. Сюди відношу самовіддачу та бажання. Повторюся, але скажу в нас команда недосвідчена, половина гравців лише дебютували в цьому сезоні в Прем’єр-лізі.

- Напевно, наставник «Дніпра» очікував щось більшого від «Говерли», тому так заявив?
- Якби в нас був якийсь очковий запас, то гра була б зовсім іншою - більше би розкривалися, йшли б в атаку. Але нині для нас кожне очко на вагу золота.

- На наступний сезон ви залишитеся працювати в «Говерлі»?
- Робота тренера зобов’язує тебе бути готовим до того, що тебе в певний момент можуть звільнити. Ну хтось очікував, що «Дніпро» не пройде «Базель», але Хуанде Рамос сьогодні приїхав до Ужгорода. Та й «Металіст» поступився в рідних стінах «Ньюкаслу», але Маркевич спокійно працює й далі. А були часи, коли я працював в донецькому «Металурзі» команда шість матчів поспіль здобувала перемоги, але тим не менш, мене звільнили. Є різні ситуації. Чи залишуся я? У мене є свої переконання – гравці мають виходити й грати для власних уболівальників, щоб потім в цьому маленькому місті до них підходили люди на вулиці й висловлювали подяку. Я впевнений, що тут команду зробити можна, адже господар клуба робить для цього досить багато і він єдиний, хто щось робить на Закарпатті для розвитку професійного футболу. Ми стрімко ввірвалися в Прем’єр-лігу, тут зовсім інший футбол, тільки рот відкрили, а нас уже карають. Тут помилок не пробачають, а ми в свою чергу до такого тиску не були готові.