Две кряду победы позволили «Говерле» покинуть зону вылета, в случае же победы над «Зарёй» команда Вячеслава Грозного становилась бы в один ряд с середняками таблицы. Луганчане победой над «Волынью» прервали серию неудач, желая закрепить успех выигрышем в Ужгороде.

Поединок футболисты начали очень активно: на приличных скоростях и с большим желанием атаковать. После обмена острыми выпадами ужгородская команда даже забила гол: Леандро с левого фланга отдал пас на Люльку, который пробил в дальний угол. Однако мяч не был засчитан – игрок «Говерлы» явно подыграл себе рукой.

Постепенно активность соперников начала перерастать в довольно жёсткую борьбу, и конструктивные действия стали отходить на второй план. Большое количество нарушений добавляло противостоянию накала, но никак не зрелищности. Тем не менее, по такой игре гораздо лучше смотрелась «Говерла», создававшая хотя бы какие-то моменты. У хозяев было несколько ударов, а кроме того постоянно проходили прострелы и навесы – главной фигурой «Зари» в это время был Сантини.

Лучшие в первом тайме шансы ужгородцы имели в его середине. На 29-й минуте Буяльский выполнил мощный удар-прострел с правого фланга – Сантини кулаками выбил мяч. В следующем эпизоде после передачи из глубины от Лысенко технично грудью остановил мяч Савич, пробив с разворота – в метре от стойки. На 37-й минуте Лысенко опасно врывался в штрафную, упав на газон в борьбе с Игнатьевичем и Шуничем – толчок плечом в спину со стороны Шунича, похоже, был, но арбитр нарушения правил не зафиксировал.

Ударная концовка тайма от «Говерлы» и явная слабость атаки «Зари» вынудила Юрия Вернидуба вносить коррективы. В перерыве Липартия сменил Каменюку, и именно грузинский легионер создал первый по-настоящему острый момент гостей. «Накрутив» нескольких оппонентов, Липартия навесил на Белого, удар головой у которого не получился. Но мяч подхватил Боли, выполнив острейший прострел – мяч прокатился в сантиметрах от линии ворот, но никто из луганчан к нему не успел. «Заря» продолжала атаковать, тогда как «Говерла» только отбивалась – картина второго тайма получалась зеркальным отображением первого. Отмечаем перспективный штрафной у ворот Надя, назначенный за фол Балафаса – Хомченовский красиво перебрасывал «стенку», но не слишком сильно, так что вратарь забрал мяч без труда.

Постепенно игра вновь стала выравниваться, и на первый план снова стали выходить разрушительные действия. Даже Липартии, освежившему игру «Зари», теперь приходилось больше думать о защите. На 69-й минуте именно фол Липартии, за который полузащитник получил жёлтую карточку, чуть не привёл к голу в ворота гостей. Удар Лысенко пришёлся прямо в «стенку», но атака продолжилась и после суматохи в штрафной Сантини буквально с двух метров не попал в ворота Буяльский. Эмоции Вячеслава Грозного на скамейке получились чуть ли не самым ярким зрелищем матча.

В концовке матча команды оживились, всё же выжав из обилия борьбы обмен острыми «уколами». Сначала Кочиш вошёл в штрафную, в завершении из выгоднейшей позиции выполнив то ли удар, то ли прострел – мяч покатился к угловому. «Заря» ответила ещё более опасно: Данило эффектно закручивал мяч в дальнюю «девятку» ворот Надя, но угодил в крестовину. Уже в компенсированное арбитром время Лысенко выводил Никулае к воротам Сантини, но голкипер в последний момент опередил соперника.

В итоге, нулевая ничья. Результат явно в пользу гостей, что красноречиво показала и замена Юрия Вернидуба на четвёртой компенсированной минуте, и явная затяжка времени Сантини, за что голкипер получил жёлтую карточку.


Юрій Вернидуб, головний тренер «Зорі»:

- Їхали сюди, знаючи, що «Говерла» - досить хороша команда. Знаю тренера, який тут працює – дуже досвідчений спеціаліст. Знали про великі зміни, адже при тренері повністю змінився склад команди – 20 нових футболістів. Плюс останні матчі команди (перемога вдома над «Арсеналом» і на виїзді над «Іллічівцем»), і по них вивчали суперника досконально. Після вивчення ніяк не міг зрозуміти, чому команда Грозного, яка дуже любить грати короткими та середніми передачами і комбінаційну гру, грає довгими передачами вперед на свого нападника.

Коли поглянули на поле, стало зрозуміло, що воно не в хорошій якості. Повірте мені, ми сьому гру граємо на виїзді у цьому чемпіонаті, не хочу образити місто Ужгород, але поле, звичайно, погане. На цьому полі контроль м’яча робити доволі важко, технічним футболістам, які є у нас (Даніло, Болі, Хомченовський), дуже важко робити дриблінг з м’ячем на швидкості, м’яч підстрибує постійно непередбачувано, тому ми відразу змінили свою тактику. Настанова була грати через довгі передачі, знаючи що «Говерла» – одна з швидких команд, яка грає на контратаках. Не стали атакувати на половині суперника, а відійшли на свою половину, зайнявши центр поля, тим самим не давши розігнатися у швидкі контратаки.

Я радий що наша оборона з цим справилась, досить впевнено зіграла. У плані оборони, у плані компактності, самовіддачі. У вас було більше гольових нагод, я підтверджую. Ну, десь і нам пощастило, хоча й у нас були гольові нагоди. Зазвичай, у таких матчах найбільше моментів має та команда, яка менше забиває. Те саме, що було у «Говерли» у Маріуполі – вони свій момент використали, а в «Іллічівця» скільки моментів було, а вони їх не використали. Я вважаю, здобули заслужене очко на виїзді.

- Ваша команда дуже добре розпочинала цей сезон, перебувала навіть у зоні єврокубків. Так склалося, що «Зоря» постійно перебуває у «хвості» єврокубків, тобто не в єврокубках, а дещо за ними. Які завдання поставлені на цей сезон?
- Я вважаю, що найбільші завдання стоять перед командою. Знаючи нашого президента, він також чекає на час, коли наша команда займе місце, щоб грати в єврокубках. Зробимо все можливе і неможливе. В минулому році ми виконали завдання – потрапити в десятку, стати хорошим середняком. В цьому році потрібно робити крок вперед і підбиратися до 5-6-го місця, розрив невеликий, можливості є. Будемо робити все, аби досягти цього результату.

- На Дмитра Хомченовського, гравця збірної, не вплинула така тиснява в календарі, чи ж він навпаки став більше прогресувати?
- Якщо його викликали до збірної, тоді хлопець справді прогресивний. Йому дещо складно на два фронти, можливо, зараз він не так яскраво виглядає, аніж перед тим, як його викликали. Свою роботу він виконує справно. Я пишаюсь цим хлопцем і радий, що він потрапив до збірної України, надіюся, що він у збірній зможе закріпитися та стане одним з лідерів. Є у нас ще багато хороших футболістів, будемо працювати, аби ще хтось потрапив до збірної. Шунич також потрапив до своєї збірної з нашої команди.

- Попереду пауза у чемпіонаті. Як плануєте її заповнити?
- Дамо хлопцям відпочити. Наступна гра 20-го жовтня, граємо проти «Севастополя». Три дні відпочинку, а на 13 жовтня запланований спаринг з донецьким «Металургом».