«Карпати» на західне дербі були налаштовані рішуче, бо не перемагали у Прем’єр-лізі вже 6 матчів поспіль – 3 нічиї та 3 поразки. До того ж, для «зелено-білих» це був ювілейний, 1500-й матч за всю історію виступів львівського клубу у радянських та українських чемпіонатах. За традицією підтримати свою команду зі Львова до Ужгорода приїхало багато вболівальників «Карпат».

За «Говерлу» та «Карпати» раніше виступало вже 18 (!) гравців, в тому числі діючі гравці закарпатського клубу Фещук та румун Кочіш, які вийшли на поле з підвищеною мотивацією. До речі, крім Кочіша, який не грав у минулому турі, у стартовому складі команди В’ячеслава Грозного з’явилися Балафас та черговий новачок, екс-гравець «Арсеналу» Хомин. Наставник «Карпат» Олександр Севідов, який у минулому сезоні очолював саме «Говерлу», після гри з «Волинню» стартовий склад вирішив не змінювати.

Стартовий відрізок поєдинку запам’ятався високими швидкостями і пресингом зі сторони обох суперників. До небезпечних моментів справа не доходила. Згодом небезпечно потужно пробив Бартуловіч, але м’яч від ноги захисника зрикошетив на кутовий. Забракло влучності і Зеньову, який головою замикав передачу Бартуловіча. Натомість «Карпати» пропустили гол після розіграшу штрафного. Після удару Фещука м’яч перелетів через голови футболістів, вдарився об газон і неприкритий Кочіш головою сходу пробив впритул зі стійкою воріт Ільющенкова. Так продовжилась традиція «Говерли», яка забиває «Карпатам» у всіх домашніх матчах чемпіонатів.

Напруга на полі зросла, і вже гості активізувались на чужій половині поля. Проте завершальним ударам карпатівців, зокрема Гладкому та Бартуловічу бракувало влучності. Міг оформити дубль і активний Кочіш, але потужним дальнім ударом пробив вище воріт. Не принесли користі «Карпатам» і численні кутові удари, які виконував Бартуловіч.

Під час перерви обидва наставники до замін не вдавалися. Спірний момент виник на початку другого тайму, коли Федорчук після стику з Акакпо опинився у штрафному, проте арбітр Вакс пенальті не призначив, а «карпатівець» ще й отримав попередження. Пристрасті на полі наростали, і Вакс раз за разом вгамовував їх з допомогою жовтих карток для гравців обох клубів.

Згодом Севідов почав вносити корективи у гру, випустивши на поле Льопу, а згодом і Бохашвілі. «Карпати» продовжували володіти ініціативо, але пройти масовані захисні редути «Говерли» було непросто. Гольовий момент мав Зеньов, який після пасу Льопи пробивав у верхній кут, але Надь рятує команду.

Закарпатці при першій нагоді контратакували і виконали декілька кутових, але тепер вже Ільющенков вдало діяв на виходах. Намагався дальнім ударом застати зненацька воротаря і Фещук, але зробити цього не вдалося. Не йшли цього дня дальні удари і у Бартуловіча. Під завісу матчу врятувати «Карпати» від поразки міг Льопа, але його дальній удар низом прийшовся у штангу, і м’яч відскочив у напрямку протилежної стійки.

У підсумку «Говерла» здобула три очки і впритул наблизилась у турнірній таблиці до «Карпат». При цьому закарпатці перервали одразу дві свої пропускні серії: поточну у чемпіонаті, яка тривала 6 ігор та в особистих поєдинках з львівським клубом довжиною у 7 ігор. «Говерла» також вперше здобули очки при суддівстві Вакса – у четвертій грі. «Зелено-білі» ж пропускають у Прем’єр-лізі вже 12-ту гру поспіль, а востаннє зберігали ворота «сухими» саме в домашній грі з «Говерлою»…


В’ячеслав Грозний, головний тренер «Говерли»:

- Гра була на результат, адже це західноукраїнське дербі, тим паче нам потрібно було брати максимум очок, щоб не відчувати тиск через низьке турнірне становище. Та й зігравши гідно з «Металістом», хотілося підтвердити своє реноме. Починає створюватися команда, яка демонструє характер. Ще перед грою казав, що в кого характеру буде більше, той переможе. Розуміли, що якщо не зіграємо щільно в центральній зоні, то дозволимо львів’янам проводити небезпечні атаки, які були в карпатівців у матчі з «Волинню». Детально вивчали цей матч, тому не хотіли дати можливості Федорчуку, Голодюку і компанії мати перевагу в центральній зоні. Саме в центральній зоні плідно попрацювали Шарпар, Кочіш та Балафас. Задоволений об’ємом роботи моїх підопічних. Розуміли, що «Карпати» підуть ва-банк, робили ставку на контратаки, але не завжди виходило ефективно їх використати, поспішали, робили помилки. Але головне, завдяки характеру зуміли перемогти. Гадаю, зі збільшенням очкового багажу, нам буде легше грати насамперед психологічно.

У нас велика група футболістів досі не може грати: через дискваліфікацію матч пропускав Орос, Воллес також відновлюється, Арзе ще не повністю готовий. Ле Таллек лікується в Франції, Буяльський лишень приступив до занять. Хомина одразу ж кинули в бій після приїзду в команду. Красивих ігор в подібних дербі не буває. Важливо було витиснути гол з напівмоментів.

- Яка ситуація з Кочішом, він попросив заміну?
- Після півтора місячної реабілітації ще в минулому матчі випустив його лише на один тайм. Кочіш гравець, який вміє притримати, розгорнути атаку, він дуже важливий гравець в нашій команді. Розраховував, що він сьогодні витримає хвилин 60. Шарпар мав певні проблеми, Акакпо також. Коли йде така напружена гра, то в гравців судоми ноги зводять, адже виконували багато чорнової роботи. Молодці, витримали, продемонстрували характер.

- Який стан Максима Шацьких, здається він також може відіграти в центральній зоні?
- Максим грає ближче до воріт суперника. В цій грі він би більшу частину перебував би без м’яча. Він нам ще допоможе в наступних матчах. Його краще використовувати в матчах, де є більше простору, там він може повністю проявити свій хист голеадора.

- Ви задоволені діями двох новачків – Акакпо та Шарпар?
- Так. Слава Шарпар мав запрошення від команд з інших країн. Добре, що порозумілися й він погодився грати саме за «Говерлу». Він добре працює з м’ячем, відмінно грає на другому поверсі, бореться. Акакпо – швидкий захисник. Серж – віце-капітан збірної Того, грав за словацьку «Жиліну». Такий скромний хлопець, задоволений його відношенням до роботи. Ще в нас у складі є Степанюк – дуже здібний гравець, його талант ще побачимо в наступних матчах. Вдячний всім хлопцям, що вони вибрали нашу команду.

- На перегляді під час міжсезоння разом з командою готувався молодий Юрій Тома. Що може сказати про цього футболіста?
- Здібний футболіст, він їздив з нами на перший збір до Туреччини. Цей хлопчина гратиме, технічний, розумний, добре бачить поле. Залучимо його знову до тренувань з основною командою, щоб бачили хлопці й у них був стимул прогресувати.

- Взимку ви запросили 16 новачків. Не складно будувати команду практично заново?
- Так. Не від хорошого життя що півроку доводиться змінювати склад команди. В когось завершилася оренда, ряд футболістів не витримали конкуренції. Тому довелося запрошувати нових футболістів. У більшості, брали до нашого складу футболістів – вільних агентів та гравців в оренду, які не мають постійної ігрової практики у власних клубах. Задоволений ставленням гравців до роботи.

- Чи є шанси потрапити до першої команди в Мірко Райчевіча, який був лідером команди в минулому?
- Він тренується з першою командою, дуже дисциплінований хлопець. Але на його позиції велика конкуренція – Вечурко, Балафас, Кочіш, Шарпар, Арзе, з них виходять на поле найсильніші. Та й нам потрібно слідкувати за лімітом легіонерів.

- Прокоментуйте ситуацію з Гармоні Іканде?
- Гармоні – талановитий футболіст. Як до гравця, відношуся з повагою, але мені не подобається його відношення до роботи, якесь несерйозне ставлення. Замість того, щоб тренуватися він вишукував якісь причини, щоб не з’являтися на зборах. Якщо людина 2 місяці не виходить на роботу, то що можна сказати…

Олександр Севідов, головний тренер «Карпат»:

- Поступилися другу гру підряд. Сьогодні за рівної гри не заслуговували на поразку, але «Говерла» свою нагоду реалізувала, а ми не зуміли. Тож результат на табло. Але тим не менш, вже сказав хлопцям, що нам потрібно рухатися далі, не дивитися в минуле. Попереду в нас поєдинок з «Севастополем», де вже буде зовсім інший футбол…

- Ви повернулися до Ужгороду, приємні в вас спогади про наше місто?
- У мене тут залишилося багато друзів, мав можливість зустрітися з ними, багато телефонували, підбадьорювали. Найприємніший спогад той, що моя донька – корінна мешканка Закарпаття, вона народилася в Ужгороді. Тож з цим містом у мене лише приємні спогади. А те, що пов’язане з моїм відходом з «Говерли», зовсім не стосується Ужгорода та його мешканців.

- «Карпати» на зборах була найрезультативніша команда, не програла ні одного матчу. Розпочався чемпіонат й зазнаємо другої поспіль поразки?
- Футбол – логічний, а результат – ні. Як підшукати рецепт, щоб гравці забивали – це проблема для багатьох. От, Бартуловіч ніяк не може забити, а на зборах практично забивав з різних позицій. Напевно тисне вантаж відповідальності. Ми створили багато нагод для взяття воріт суперника, а чому цього не стається, я відповісти не можу. Наша команда не зупиняється, ми працюємо, б’ємося. Та й Льопа нині міг стати героєм, якби забив після слаломного проходу, стійка, але добити було знову нікому. Сьогодні на так зіграв Гладкий, як би мені хотілося. В минулому матчі він мав кілька нагод, а сьогодні в нього їх не було.