Засніжені трибуни та поле, завірюха на фоні ліхтарів, нечисленні вболівальники, котрі кутаються в ковдри та гріються хто як може – саме таким став антураж першого туру другого кола Чемпіонату України по футболу, котрий припав якраз на рубіж осені та зими. Якби ми того не хотіли, однак природа внесла свої корективи у гру, ба більше – футболістам дуже часто доводилось боротися з обставинами, а не один з одним. Матч між «Ворсклою» та «Динамо» - командами, котрі ставлять перед собою високі цілі, обіцяв стати окрасою туру та навряд чи виправдав усі сподівання. Втім, звинувачувати в цьому гравців, як мінімум, буде некоректно. Хай би що говорили скептики, однак гра на снігу – це зовсім не одне й те ж, що гра на траві. Такі якості як швидкість та техніка суттєво знецінюються і на перший план виходить характер та вміння боротися. І в цьому теж є своя естетика.

Василь Сачко з урахуванням травм та дискваліфікацій виставив абсолютно прогнозований склад. Перед голкіпером Станіславом Богушем розташувалась четвірка захисників Сапай, Даллку, Євген Ткачук та Скляр. За відсутності дискваліфікованого Дениса Дедечко поруч з Володимиром Чеснаковим в центрі поля грав Андрій Ткачук. Артем Громов та Санжар Турсунов розташувались на флангах атаки, а Олег Бараннік, котрий замінив в основі Ахмеда Янузі, з глибини поля допомагав форварду Олександру Ковпаку.

«Динамо» після гри в четвер проти «Ріу Аве» звернулось до «Ворскли» з проханням перенести гру на понеділок, на що отримало відмову. Тож перед Сергієм Ребровим стояло питання – чи застосовувати принцип ротації, враховуючи насичений календар його команди. Головний тренер синьо-білих вирішив, що його команда достатньо підготовлена, аби грати через два дні на третій, однак зовсім без змін кияни не обійшлись. Найперше, до заявки не потрапив Юнес Беланда, котрий за попередньою інформацію простудився. Трикутник в центрі поля доповнив Мігел Велозу, котрий розташовувався на лінії з Рибалкою, тоді як Сидорчук висувався на лінію з Ленсом та Ярмоленком. Другою серйозною зміною став вихід Дьємерсі Мбокані замість Артема Кравця, що виглядає цілком логічно, враховуючи козирі обох нападників. Вміння конголезця боротися мало принести команді більше користі, ніж швидкість українця. В захист повернувся Александр Драговіч, натомість відпочинок отримав Домагой Віда, якого зліва замінив Микита Бурда.

Оскільки подій в першому таймі було вкрай мало, на персоні Микити хочеться зупинитись більш детально. Звісно, дуже добре, що Сергій Ребров довіряє молодому захиснику, однак не зовсім зрозуміло, чому Бурда використовується саме на флангах захисту. В грі проти «Ворскли» різниця між двома крайніми оборонцями була особливо помітною. Показовим став епізод, коли Ярмоленко почав зміщуватись з правого флангу в центр, то зібрав навколо себе майже весь захист полтавчан. Таким чином, ліва бровка була абсолютно вільною, однак підключення Микити, котрий міг би загострити гру прострілом чи подачею, так і не відбулось. На його місці той же Макаренко давно пропонував би себе Андрієві в якості адресата передачі. Зрештою, атака закінчилась дальнім пострілом Велозу в руки Богушу. Досить помітним у Бурди є брак при виконанні флангових подач, як наслідок, 26-й номер фактично всю гру провів на своїй половині поля. З іншого боку це допомогло виключити з гри завжди небезпечного Санжара Турсунова, а також розв’язати руки Джермейну Ленсу, щоправда, голландець цього разу був не таким ефективним як зазвичай, оскільки через ковзання не міг використати свою швидкість.

Окрім згадуваного вище удару Велозу на увагу в першому таймі заслуговують ще два моменти. На 12-й хвилині Александру Драговичу вдалось забити м’яч ударом головою після подачі Мігеля зі штрафного, однак асистент зафіксував офсайд у австрійця. Через дві хвилини Велозу вже сам міг замикати пас від Ярмоленка, котрий виграв забіг у Скляра, однак не втримався на ногах, в результаті чого втратив мить для удару. Полтавська команда за перших 45 хвилин гри завдала лише одного удару в напрямку воріт Олександра Шовковського, та і той був неточним.

Другий тайм видався значно багатшим на події, в центрі яких зазвичай були київські динамівці. Майже одразу після відновлення гри Мігель Велозу потужно пробив штрафний удар та Станіслав Богуш зумів відбити м’яч. Втім, сейв колишнього голкіпера «Динамо» лише на п’ять хвилин відстрочив взяття суперником своїх воріт. Гольову комбінацію розпочав Велозу, котрий вирізав подачу з лівого флангу, Мбокані виграв верхову дуель у Ткачука та скинув м’яч на Ярмоленка. Андрій прибрав на замаху Скляра та фірмовим ударом увігнав кулю під дальню стійку.

Гол значно додав позитивних емоцій гостям, котрі заграли значно розкутіше. «Ворсклі» потрібно було перебудовувати гру, що оголило багато вільних зон для динамівців, однак не створило належного тиску на захист суперника. В результаті досить швидко кияни спочатку закріпили свою перевагу, а згодом зняли запитання про переможця. На 61-й хвилині Дьємерсі Мбокані відзначив своє повернення до основи ефектним голом п’ятою після прострілу від Сілви. Більш досвідченні вболівальники київської команди напевне згадали м’яч Юрія Дмитруліна в ворота «Металіста» в першому турі чемпіонату-2002/03. Ще через п’ять хвилин конголезцю асистував Ярмоленко – Андрій вкотре пошив у дурні Скляра та виконав подачу на лінію воротарського майданчика, Мбокані, відірвавшись від Ткачука, у високому стрибку головою пробив точно в кут.

Власне, після цього матч можна було закінчувати. Кияни перейшли в економ-режим і майстерно засушили гру, не залишивши для гравців «Ворскли» ані найменшого шансу навіть для голу престижу. Продемонструвавши характер, «Динамо» перемагає в Полтаві вперше з 2011-го року та зберігає комфортну перевагу над суперниками в турнірній таблиці.