Крапки над "і" потрохи розкладаються. "Зорю" навряд чи хтось потіснить з зони Ліги Європи. "Волинь" і "Металург" Д навряд чи до цієї зони дотягнуться – команди нестабільні і з браком ресурсів. Тож на п’яте єврокубкове місце залишилося по суті тільки двоє претендентів – "Металіст" та "Ворскла".

І от сьогодні в Харкові відбувався очний поєдинок двох конкуруючих колективів. "Ворсклу" в цьому сезоні дуже багато критикували, але полтавчани, все ж, вперто рухаються вперед і до звітного поєдинку підійшли з одночоковим відставанням від "Металіста" (в харків’ян, щоправда, ще є матч у запасі). Та й взагалі, "Ворсклу" важко було назвати аутсайдером дуелі. В останніх поєдинках полтавчани показали цікаву, веселу гру, в той час як "Металіст" блідо виглядав в боротьбі з далеко не грізними "Карпатами" та запорізьким "Металургом". Найважливіша роль була у Ігоря Рахаєва. Наставник мусив виступити не тільки вмілим тактиком та стратегом, але й психологом.

Тренер "Металіста" виставив доволі неочікуваний склад. Не знайшлося місця в основі для Миколи Іщенка. Відтак, в центрі захисту грали Івіца Булят та Дмитро Рижук. Зліва традиційно розташувався Євген Селін, справа сьогодні діяв Денис Кулаков. Традиційний вигляд мала опорна зона – Олексій Довгий та Кирило Ковальчук. Сергій Назаренко грав вище, - під нападником Каядо. А з флангів португальцю допомагали Прийомов та Бобко.

"Ворскла" знову вийшла на гру без Дениса Дедечка. Півзахисник, очевидно, не відновився після ушкодження, тож в центрі поля разом з Андрієм Ткачуком діяв Олександр Скляр. Традиційний вигляд мала лінія атаки. Шиндер – центральний нападник; Ковпак – форвард у відтяжці, Турсунов та Громов – флангові атакувальні півзахисники. Ворота захищав Станіслав Богуш. Перед ним у лінію вибудувалися оборонці Сапай, Даллку, Чеснаков і Сімінін.

"Металісту" дуже пощастило, що у ворота Сидоренка в першому таймі не залетів жоден м’яч. "Ворскла" не розривала суперника, але методично накочувала на нього свої атаки, тож до кінця першого тайму було стійке враження того, що полтавчани мали б вести в рахунку. "Спасибі" харківські вболівальники сказали Шиндеру, який загубив три реальні нагоди.

Почалося все з активності господарів: Ковальчук непогано пробив (хай з офсайду) після подачі Назаренка зі штрафного. "Ворскла" відповіла прострілом Сімініна, але то були тільки квіточки. Почав пристрілюватися Шиндер – перший його удар після подачі Турсунова змусив Сидоренка самовіддано кинутися в кут воріт. Санжар, до слова, дуже активно діяв на своєму правому фланзі. В районі восьмої хвилини Турсунов пробив сам, на що "Металіст" відповів пострілом Прийомова. В обох випадках – повз ворота.

В середині тайму гра трохи заспокоїлася, але кидалася у вічі організованість "Ворскли": передачі полтавчан були точні, гострі і перспективні, в той час як харків’яни перекочували м’яча доволі бездумно. Довгий спробував ударом здалеку застати зненацька Богуша, але удар у Олексія вийшов дуже неточний. А вже в наступній атаці мала забивати "Ворскла": Ткачук чудовою передачею вивів один на один з Сидоренком Шиндера, Антон ніби й правильно все робив, але програв голкіперові ближній бій. М’яч відскочив до Ковпака, який цілив у незахищений кут воріт "Металіста" – та не поцілив.

"Ворскла" увійшла в смак і вже не відпускала суперника. Черговий удар Шиндера головою після подачі Турсунова спрямував шкіряного трохи вище перекладини. Далі – вихід один на один Ковпака після гарної передачі Шиндера. Олександр цілив у дальній кут, але влучив у стійку.

Ігор Рахаєв понуро ховав очі – його команда поступалася за всіма статтями. Трохи світла харківським вболівальникам додав Каядо, який на 38-й хвилині перехитрив захист "Ворскли" і з меж штрафного майданчика сильно пробив у ближній кут воріт Богуша – Станіслав в останню мить зреагував, відбив м’яча в стійку, після чого добивав Бобко. Втім, Іван як слід для удару не згрупувався. Цей випад заспокоїв "Ворсклу" – полтавчани зрозуміли, що краще стрімголов вперед не нестися. Кінцівка тайму залишилася за господарями: був момент у Каядо, штрафний у небезпечній відстані від воріт Богуша. Але 0:0.

Зате після перерви "Ворскла" дуже швидко реалізувала свою перевагу. Ковпак розібрався з опонентами на правому фланзі, виконав навісну передачу, Булят в намаганні перехопити м’яча тільки підняв його догори; шкіряний опустився прямо на голову Громову, який і став автором голу – 0:1.

За класикою жанру тут господарі мали б великими силами піти на чужу половину поля в намаганні швидко відігратись. В кінці кінців, бодай щось "Металіст" мав створювати… Але можна відзначити хіба що удар зі штрафного від Назаренка. В іншому – спокійне перекочування м’яча обома командами. "Ворсклу", зрозуміло, все влаштовувало, а от "Металіст", очевидно, просто не міг нічого змінити. Другий гол "Ворскли" став яскравим відображенням того, що робилося на полі: полтавчани розбирали суперника на деталі. Турсунов з центральної зони віддав тонку передачу на правий фланг на Сапая. Не відчуваючи супротиву, Вадим миттєво відпасував до центру на Ковпака, а нападник (знову ж таки, перебуваючи без опіки) в дотик легенько пробив у кут воріт Сидоренка – 0:2. Ковпак зробив собі гарний подарунок до ювілейного 250-го матчу в чемпіонатах України.

Якщо й міг до кінця зустрічі рахунок змінитися, то хіба що на користь "Ворскли". Громов після пасу з глибини обробив м’яча, але не переграв Сидоренка, Чеснаков після подачі з флангу пробив занадто слабко, Міщенко не добрався до передачі Пердути.

Стратегічна, тактична і психологічна перемога "Ворскли". Полтавчани були кращими за суперника абсолютно у всіх компонентах, тож іменинник Василь Сачко справедливо приміряє лаври тріумфатора.