Євро-2012. Іноземні ЗМІ тримають усе на контролі
|
Закордонна преса продовжує коментувати перемогу Польщі й України в тендері на право проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Безперечно, найширше тему висвітлюють польські ЗМІ. Важливу інформацію публікує "Пшегльонд спортивни", якому вдалося зв'язатися з Мішелем Платіні. Президент ЮЄФА повідомив: "у Євро-2012 візьме участь 16 національних команд". Він підтвердив, що робоча група з розширення кола учасників фінальної стадії чемпіонату до 24-х "інтенсивно працює, але змін варто очікувати, можливо, починаючи з Євро-2016".
Це не повинно розчарувати харків'ян та одеситів, які сподіваються також стати господарями спільного польсько-українського футбольного шоу. Шанс такий є. Поінформована варшавська газета "Дзієннік", створена минулого року західними інвесторами, пише про реальну можливість проведення Євро-2012 не на 8, а на 12 стадіонах. І це залежатиме не лише від двох національних оргкомітетів (до речі, польський очолив прем'єр-міністр Ярослав Качинський), а й від мерій та міських голів персонально.
Видання, відійшовши від ейфорії, порушує найгостріше питання: скільки потрібно коштів на організацію єврофіналу? "Дзєннік" наголошує, що ще жоден із чемпіонатів не був збитковим. 1992 року Швеція заробила 39 млн євро, 1996-го Англія - 141 млн, 2000-го Бельгія та Голландія - 221 млн, 2004-го Португалія - 839 млн євро. "В останньому випадку найбільший дохід приніс продаж прав на телевізійні трансляції - 552 млн євро". Ця надприбуткова стаття вже в бюджеті Євро-2008 виросла до 680 млн, а Польща й Україна "мають отримати не менше 1 млрд євро"», наголошує "Дзієннік", посилаючись на розрахунки авторитетних експертів.
До того ж Португалію відвідало 600 тисяч зарубіжних гостей, які "залишили в країні майже 800 млн євро", а в нашому випадку футбольних візитерів буде значно більше. Так, Україна розраховує на приїзд мільйона вболівальників з-за кордону.
Я лише додам, що Португалія проїла бюджет за 2 роки до Євро-2004 і з потугами реалізувала свій проект. Загалом, за повідомленнями західних ЗМІ, перевитрати становили 200 млн євро. Цей гіркий досвід повинні врахувати і Варшава, й особливо Київ, бо в Україні охочих тринькати бюджетні грошики значно-значно більше, ніж у Португалії і Польщі, разом взятих...
А що відбувається в стані переможених? Італійська преса практично одностайна щодо кардіфського рішення ЮЄФА як "політичного" або "політико-спортивного". Міністр спорту Джованна Меландрі наполягає в своїх коментарях, що "досьє Італії було найкращим". Та Григорій Суркіс, за словами французької газети "Фігаро", - цілком протилежної думки: "Наша презентація - найкраща за всі часи" (проведення тендерів, як випливає з контексту)...
Інше паризьке видання, "Франс-футбол", акцентує увагу на інформації, яку порціями видушує з себе президент Французької федерації футболу Жан-П'єр Ескалет. Він вважає, що тепер єврофінал зміститься зі Сходу на Захід і Франція стане головним претендентом на організацію Євро-2016. "Поки що це лише ідея, - каже Ескалет. - Ми її ще не обговорювали на засіданні ради федерації".
Тим часом преса Великої Британії повідомляє про ініціативу генерального секретаря Уельської федерації футболу Девіза Колінза щодо участі в цьому ж тенденрі спільно з Шотландією.
Це лункі дзвінки для Росії, яка претендує на Євро-2016. Отже, вона має врахувати досвід України і Польщі в організації всієї роботи з підготовки як до тендеру, так і до єврофіналу.
Несподівано в цій царині у нас з'явився потужний партнер. Як повідомляє "Франс-футбол", єврокомісар з регіональної політики Данута Гюбнер заявила: "Цілком реально розглянути польсько-український проект у контексті транскордонної співпраці". Він повинен відповідати критеріям регіональної політики Євросоюзу. Тож, не гаючи часу, на цю ініціативу мають відреагувати МЗС України та інші відомства нашої держави.
Дуже цікаво читати відгуки читачів європейської преси. В них переважає позитивне ставлення до перемоги Польщі й України. А от більшість коментарів російських фанів, на превеликий жаль, негативна. Найприкріше ж те, що останні екстраполюють своє дивно-критичне ставлення до найголовнішої футбольної події квітня на українську історію, культуру, мову в цілому. Поодинокі голоси цивілізованих росіян закликають Інтернет-читачів не провокувати міжнаціональної неприязні, але марно...