Багатостраждальний фінал. Величний фінал. Мабуть, найвеличніший за всю історію розиграшу цього трофею. Ще ніколи вирішальний матч Кубка не відбувався в атмосфері такого єднання, коли вболівальники перегукувалися назвами міст-суперниць, а місцеві жителі це дійство зустрічали овацією. Багатотисячний марш фанатів трьох клубів, яким фанати команд-суперниць разом з ворсклянами впродовж півтори години проходили вулицями Полтави, продемонстрував, що ніщо не поєднує нашу країну так, як згуртованість перед лютим ворогом. Цю ходу фанатів підтримували навіть праоохоронці, які підбадьорювали фанатів фразами на кшталт: "Хлопці, молодці. Тільки не наробіть нічого надзвичайного".

Власне, з боку вболівальників провокацій не було. Зате вкотре проявили себе ті, хто усіма силами намагався провести матч при порожніх трибунах. Анонсований на 14:00 початок продажу квитків затягнувся на дві з половиною години і зібрав кілометрові черги. Багатьом прихильникам футболу банально не вистачило терпіння. Вони полишали черги після тривалого стояння. "Браво, Федерація!" Краще й не видумаєш.

На поле команди вийшли під козацький марш. Теж уперше за часи проведення фіналів національного Кубка. Виконувач обов'язки наставника динамівців Сергій Ребров не здивував і випустив рівно той склад, що й награвався під час відкритого тренування двома днями раніше. У воротах грав капітан Олександр Шовковський. В обороні справа наліво розташувалися Домаґой Віда, Даніло Сілва, Александар Драґовіч та Євген Макаренко. "Хвилеріз" - Міґел Велозу. Під нападником Дьємерсі Мбокані в лінію розташувалися Андрій Ярмоленко (справа), Жермейн Ленс (зліва), Денис Гармаш і Юнес Беланда (в центрі).

Тренер "гірників" Мірча Луческу теж виставив на даний момент найсильніших. Так, не вистачало дискваліфікованого Ілсіньо та травмованого Тайсона, але цих гравців системотворчими для "Шахтаря" не назвеш. Попередньо в лазареті донеччан знаходився також Ярослав Ракицький, який у своєму коментарі телеканалу "Футбол" навіть повідомив, що у фіналі не зіграє. Однак на ділі пара стопперів "помаранчево-чорних" була традиційною: Кучер - Ракицький. У воротах "Шахтаря" діяв Андрій П'ятов. На флангах оборони розташувалися капітан Даріо Срна (справа) і В'ячеслав Шевчук (зліва). Дует опорних півоборонців склали Фред і Тарас Степаненко. Справа в півобороні грав Дуґлас Коста, зліва - Бернард. Під нападником Луїсом Адріано діяв Алекс Тейшейра.

Дебют матчу суперники обрали однаково обережний. Не дивно, адже опоненти за роки протистоянь встигли вивчити дії одне одного в найменших деталях. Середній темп, кожна передача виважена і обережна - ніхто з суперників не хотів розкриватися, а перший натяк на небезпеку виник на дев'ятій хвилині, коли Ярмоленко в районі одинадцятиметрової позначки ледь не дотягся до передачі Макаренка справа і не опинився віч-на-віч з П'ятовим.

Загалом м'яч у ногах динамівців у стартовій третині першого тайму тримався краще. Застосовуючи місцями пресинг, кияни змогли заволодіти територією і змусили "гірників" діяти в захисній манері. До честів команди луческу, оборонялася вона зібрано і організовано, стримуючи усі спроби суперників на підступах до штрафного майданчика. Натяк на небезпеку динамівці створили лише на 25-йх хвилині, коли змогли розвернути контратаку увідповідь. Сталося то після того, як центрбеки киян перервали простріл Срни справа. Беланда в середині поля вберіг ноги від відчайдушного підкату Степаненка і переконавшись, що Юрій Можаровський застосував принцип переваги, віддав передачу вліво на Ленса. Жермейн втім виявився не таким щедрим. Протягнувши м'яч метрів 15, він не побачив жодного з трьох партнерів, які відкривалися праворуч і пробив метрів з 25-ти сам. Вийшло не сильно і в руки П'ятову.

Не зумів Ленс витиснути максимум з епізоду і через сім хвилин. Отримавши довгу передачу зі своєї половини поля по флангу від Макаренка, голландець, вчасно "зірвавшись зі стартових колодок", міг втекти сам на сам з П'ятовим. Але Жермейн з ривком запізнився і дозволив приблизитися до себе Ракицькому. Ярослав, звісно, зіграти на випередження не встигав і зупинив прорив суперника силовим прийомом, за що отримав справедливе попередження. Штрафний метрів з 20-ти виконав Беланда. Марокканець підкручував м'яч у ближній кут, але в рамку не влучив.

Лише після того "Шахтар" хвилин на п'ять активізувався. І якщо момент, у якому Луїс Адріано ледь не підстеріг Шовковського, котрий вибивав м'яч і, підставившись, ледь не підкоригував "кулю" у ворота, виглядає випадковістю, то в двох наступних епізодах "гірникам" для влучних пострілів не вистачило сантиметрів. Спершу ледь не перекинув м'яч справа на Алекса Тейшейру Бернард (цю передачу перервав оборонець), а згодом після подачі кутового сантиметрів, аби замкнути передачу, не вистачило Кучеру, який опинився без опіки безпосередньо перед Шовковським.

Зрештою, на гол "гірники" в першій половині відверто не заслужили. "Динамо" ж в заключні хвилини дебютної 45-хвилинки свою перевагу нарешті матеріалізували. Щоправда, першу справжню нагоду кияни все ж втратили. То Мбокані, отримавши коротку передачу від Ленса, у півколі прибрав під себе Ракицького і вдарив метрів з 17-ти низом - поруч зі стійкою. Та те, чого не зробив динамівський нападник, виконав оборонець суперників. після подачі кубового справа П'ятов помилився на виході. На дальній стійці пас ударом головою прагнув замкнути Гармаш. Удар Дениса пролетів майже паралельно до лінії воріт, а подальшу боротьбу повили Кучер і Віда. Олександр виграв "повітря", але вибив "кулю" не в аут, як він того бажав, а зрізав під поперечину - 1:0.

Коли гра поновилася, динамівці на емоціях понеслися вперед і дуже швидко забили вдруге. На цей раз власними силами. Велозу навісив зі штрафного зліва, а Віда, зігравши на випередження, головою спрямував м'яч у сітку - 2:0. Несамовиту радість хорват побіг розділяти з динамівськими фанатами. Ті якраз розпалювали другу хвилю фаєрів, чим вочевидь спровокували місцевих правоохоронців. наслідком перепалки стали вирвані сидіння, які полетіли з секторів у напрямку працівників МВС.

Між тим, цей гол завів також іншого хорвата. Капітан "гірників" Срна вже в доданий арбітром час доволі грубим підкатом скосив поруч з боковою лінією Дениса Гармаша. Арбітр покарав Даріо попередженням. Срна мав чого лютувати. Адже вже після двох голів у ворота П'ятова Беланда після скидки від Мбокані ударом метрів з 17-ти ледь не забив утретє - м'яч пролетів поруч з хрестовиною.

Після програного вчисту першого тайму "гірники" мусили вносити у свої дії суттєві корективи. Для початку бодай додати в русі, бо в динаміці і бажанні кияни переважали опонентів серйозно. І справді, інтенсивність гри зі стартових хвилин другої половини донеччани збільшили, змусивши оборону "Динамо" працювати з максимальною зосередженістю. В одному з таких епізодів Тейшейра, здавалося, мусить з району одинадцятиметрової позначки замкнути передачу зліва. Та поки Алекс, залишившись без опіки, вицілював, м'яч з-під його ніг чисто вихопив Велозу. Міґел миттєво віддав передачу вперед і розпочав контратаку своєї команди. Беланда протягнув м'яч через півполя і при цьому постійно імітував бажання віддати передачу вправо на Гармаша, котрий рухався паралельним курсом. Та врешті Юнес ледь не перехитрив оборону суперників, пробивши метрів з 22-х - "куля" пролетіла поряд з хрестовиною.

Втім, маховик донецьких атак лише розкручувався і динамівцям стримувати ці проникаючі акції ставало з кожним разом важче. Лише в останню мить Даніло Сілва заблокував у штрафному майданчику простріл Бернарда, а після навісу Дуґласа Кости зі штрафного зліва і удару головою у виконанні Кучера динамівців, перевівши м'яч на кутовий, врятував Шовковський. Врешті, на 58-й хвилині динамівська оборона не встояла. Дуґлас Коста скористався розрідженістю в середній ланці динамівців і, прорвавшись до штрафного майданчика в супроводі Даніло Сілви, вдарив на техніку у дальній від себе, правий кут - 2:1.

Скоротивши рахунок, "гірники" не знизили власної агресії і продовжували наступати з активним використанням обох флангів. Динамівці стримували той наступ, зриваючи передачі до карної зони буквально в останню мить. Втім, звісно, сили донеччан не безмежні і рано чи пізно згідно принципів аритмії вони мали знизити оберти. Сталося це лише в середині тайму. Для Луческу то стало сигналом для проведення першої заміни: замість Бернарда вийшов Едуардо. Ребров у свою чергу випустив замість Ленса Оґнєна Вукоєвіча і тим самим продемонстрував спробу зіграти на утримання рахунку. Цікаво, що за лівий фланг після цього відповідав виключно Макаренко. В чому суть цієї заміни - стане відомо трохи згодом, коли Луческу випустить замість Срни Сергія Кривцова. Даріо залишав поле, тримаючись за бік, з гримасою болю на обличчі.

Без Срни то був зовсім інший "Шахтар". Наче птаха з обрізаними крилами. "Гірники" втратили стрімкість, а динамівці відверто збивали темп постійними затримками, падіннями і дрібними фолами. Власне, те, зо відбувалося в заключних 20 хвилин було схоже не стільки на футбол, скільки на боротьбу нервів з м'ячем. Єдиний напівмомент момент за увесь цей час "гірники" втратили, коли Луїс Адріано скинув м'яч головою на Едуардо, а той головою ж намагався вразити правий кут. Шовковський не помилився і взяв м'яч намертво. Взагалі, дії Олександра у нервовому для "Динамо" другому таймі були бездоганними.

Мабуть, Шовковський був єдиним на полі гравцем, хто зберіг холодний розум до заключних хвилин. Та напруга, яка супроводжувала весь матч, вилилася в масову бійку безпосередньо перед фінальним свистком. Не відомо, хто там що говорив і кому. Відзначити треба неспортивну поведінку окремих динамівців, зокрема Вукоєвіча. Кияни відверто симулювали порушення на собі і цим лише розпалили пристрасті. А гарячих голів в обох колективах вистачає. Навіть за умови відсутності Євген Хачеріді та Даріо Срни. Ось і посипалося: Ракицький, Ярмоленко, Мбокані влаштували штовханину, донецькі бразильці відбивалися словесно. Один з них (здається, Тейшейра) зачепив за живе Гармаша, котрий на той момент вже був замінений і сидів на лаві запасних. Денис кинувся за неприятилем, наче ошпарений. Кияни стримували партнера всією командою, аж доки колективно не завалили його на лаву, а Олег Гусєв навіть втихомирив забіяку з допомогою кулаків. Денис на емоціях побіг в роздягальню, відмахнувши руку Ярмоленка. Руку, яка прагнула зупинити Гармаша.

Пізніше, перед церемонією нагородження Ярмоленко та Гусєв відправилися в роздягальню, вочевидь, щоб повернути колегу на поле. Та вочевидь образа швидко не минула. Зрештою, відсутності Дениса глядачі не помічали. Полтавські вболівальники, які вболівали в більшості своїй за "Динамо", скандували прізвище "Ребров". А сам Сергій Станіславович повів свою команду до сектора фанатів "Шахтаря". Щоб віддячити тим за підтримку.

www.ua-football.com